shaurr | (no subject)

Для мужчины обыденность - тюрма, недаром фильмы смотрят про зону и т.д. Как бы ни был прекрасен быт, жизнь и дом, мужчина так устроен, чтобы выйти за эти стены. Не удивляйтесь, девушки, не вините себя, мы такие...Религия... тот же буддизм - не нужны мне райские миры, даже Атман и Брахман не нужен, и желания ваши на помойку, хочу выйти ~~покататься~~ из этого круга... (это начало статьи, ниже состояние...)
небайкеры и кто не понимает украинский, пока- пока, или просто послушайте spelling, как звучит нормальный грамотный язык.
Для девушек- пример мужского мира, это понять невозможно, но познакомиться полезно.
(автор Игорь Стожар, Stogar, живет в Яремче, прямо вспоминается наш фест Ворохтянский http://shaurr.livejournal.com/216605.html )
вот тут - Звучание
http://salamandra.orgfree.com/stg/oda_baykeram.mp3

Зав'язки, бандана і вітер в лице,
Косуха прикрила оголений нерв,
Мотор - наче серце, ти чуєш усе?
Вчорашній у тобі давно вже помер.

Я з ним за одно і стаю як залізо,
Хромований блиск від шолома до ніг,
Лиш помах руки... Зупинятися пізно,
За нас я молився, щоб вітер беріг.

На стоячи кава, обличчя в пилюці,
А серце у нас, воно разом на двох,
Навчали колись незбагненній науці,
Щоб разом усе, щоб усе на кількох.

Ми ставимо свічку на тім кілометрі,
Де блиском холодним сіріє граніт,
Щоб світлом душі освітилися нетрі,
І вічно тривав твій у небо політ.

Я гладжу залізо, живе і ще тепле,
Ми разом вдихали пилюку доріг,
Стоятимем в дощ і нехай нас осипе
Небесна роса, що злітає до ніг.